Below are the 7 most recent journal entries recorded in ...життя вбитого...'s LiveJournal:

Sunday, July 16th, 2006
10:11 pm	...нікчема... Сяє Солнце... радіє своїм життям. Намагається (йому так здаеться) доностити свою радість (через свої крихітні промінчики) до людей. Воно гріє (але ж через цю спеку в де-кого й інфаркти трапляються), зігріває, передає свою радість, жодобу до життя... Він вийшов з під’їзду (другого пардного будинку №10) не відчуваючи... не відчуваючи променів на своєму тілі, ні радісті, яку вони намагалися до ньго донести... Він просто вийшов. Очікування якоїсь (дрібної та дурцької) подіії його бентежило, виводило з себе. Нічого в його житті не траплялося з самого його народженні – єдиною подіє був стогін його матері на акушерському столі та потім його крик (якого не було б, якщор акушер не ляпнув би його по сідниці)! Перший подих – подих життя, котрого не повинно було бути – він мертвонароджний – дихаючий мертвонароджений. Він нікчема. Все своє коротке та «невдале» (а шо таке «вдале»?) життя він намагався творити Добро! Бути як Сонце! Він й став таким... намагаючись донести свої почуття, свою радість, свою доброту... – ЙОГО НІХТО НЕ ЧУВ! ВІН НІКОМУ НЕ ПОТРІБНИЙ!!! (4 Comments |Comment on this)
Tuesday, July 4th, 2006
1:23 am	...цигарка... Відчувши гостру необхідність у Спілкуванні (з Ким або ж з Чим?) він хапається за пачку з цигарками. В ту мить вони йому замінюють все... не тілки сплкування. Це якийсь проміжок між реальністю та віртуальністю його життя. Довго мацає між пальцями, відчуваючи як ущільнюється табак (та хіба ж це табак?! – якась мерзотна суміш харківської табачнох фабрики) всередені цигарки... повний ковток пива та ось й довгоочікувана мить - підпалює (запальничкою сірого кольору. Сірий – чому сірий? Якийсь дивний колір для цього моменту... його не можна побачити в темряві, темряві місячної ночі)... перший ковток цієї мерзотної димної суміші наповнює легені. То й що?! Та нічого (нічого зайвого) – це для нього її слова, її голос... він наповнює, дозволяє поринути в неї знов. В ту мить Цигарка перетворилася для нього в Неї – вона вся його, він її нікому не віддасть, не розділить – висмокче її до останнього подиху сам. Відчуття самотності кудись, разом з димом, відлітає (та вже й не повернеться – не повернеться дим, але не самотність). Кружляє навколо, оточує... Поринає у спогади – минула ніч (та хіба вона була?! – може це був просто радісний сон?! Неможна повірити що таке може бути в його житті... якесь диво), перший її погляд, погляд (прозорий та чистий) який наповнюється сяйвом місяця... за мить проноситься весь час проведений з нею, згадується кожна хвилина, кожна хвилина проведена з нею (та забувається весь біль)... насолода від спогадів, насолода від паління... Навколо все змішується – бормотання п’яного сусіда, стрекотання якихось потвор в траві під будинком, погляд місяца в його очі... – всього цього не існує – це просто Фон (мерзота реальності). Існує тільки Вона! Спокій... Тліє цигарка... Тліє його відчуття до неї... Скінчилася... Знов сам... (Comment on this)
Monday, July 3rd, 2006
10:52 am	...він пішов... Він пішов, винирнувши з кімнати страждань в вікно щастя... Ніхто, а насамперед він сам, не міг би ніколи сказати Чому він пішов, та Чому він пішов саме так. Але всі, всі хто його хоч би раз бачили або чули могли б впевнено відповісти, що саме Це й трапиться. Саме з ним. Випливши з сьомої блакитті він перейшов до спостереження третьої персони побаченої цього дня. Вона виникла з ничого, просто опинилася перед очима та ввійшла в нього заполонивши собою все його Я. Саме з цієї митті Він перестав існувати. Ввійшла саме через очі, захопивши мозок, точніше заблокував його. Кінцевим пунктом було серце... Воно колотіло, сперичалося зі своєю участю, але не могл нічого зробити – мозок був вже в її владі... Вона як Паразит заполонила його всього не залишивши ничого, що було раніше... Нічого не пам’ятаю. Що відбувалося? Та що й взагалі трапилося...? – мозок народився знов. Це бів початок його нового життя. Корткого та нікчемного. (Comment on this)
Thursday, June 1st, 2006
9:11 pm	...сбылась мечта "идиота"... ну вот. это и произошло. "сбылась мечта "идиота" (хотя, пардон, я не идиот (хотелось бы в это верить), я Дурак). всегда мечтал жить сам... один.. что бы никто не доставал, никто не донимал... жить самому по себе. быть подвластному самому себе. и только себе. мысли приходят, никто их не тревожит. нет внешних раздражителей. совсем. полностью жизнь холостяка-отшельника. всегда же было так: сначало детство - жизнь с родителями (в однокомнатной квартире). юношество - прошло точно так же. опять с родителями. единственное НО - к 13-ти годам у меня повилось, то о чем мечтал - собственная комната, где я был почти хозяином. жить стало легче. проще. "веселее". свадьба, но все равно жизнь с родителями. вот этот период точно был Адом - попытки найти "общий язык" со всеми домочадцами, охлаждение конфликтов между женой и мамой (в тот период надо было потребовать себе "голубаю" каску ООНовца и орден за успешное примерение сторон на протяжении года. с женой расстался. опять же жил с родителями. психанул. уехал из города. переехал. стал жить сам по себе. "самостоятельно". НО не сам. в силу финансовых проблем всегда снимал квартиру с кем нить, кто соглашался со мной жить. получалось. жил. терпел. меня терпели. в этот период сменил несколько кваритир (в силу различных обстоятельств), несколько "сожителей". это всегда были представители мужского пола. так уж складывалось (хотя, тяготел к противоположному). в один период жил с Девушкой. этот период мне показался Сказкой (хреново жить в иллюзорном мире). это действительно был самы прекрасный период. ...облом. опять живу не сам, но и не с девушкой. иллюзии имеют свойство со временем развеиваться (кстати, это их положительная сторона!). и вот сегодня. сегодня настал тот день, когда я начинаю жить сам. сегодня я зашел в квартиру в котрой ТОЛЬКО мои вещи. я в квартире сам. то к чему я стремился пришло. настал тот "долгожданный" момент. и?!..... я не хочу жить сам. осознание того, что ты ОДИН приводит в смятение... мысли разбегаются в разные стороны.. может стоит изме...???? (Comment on this)
Saturday, May 27th, 2006
3:26 pm	...нема... нема нема мене нема мене ни для кого ?????????????? чи то так? ні! навпроти! я є для всіх! але! але Я ні для кого не існую просто тінь на фоні людського існування непомітний ні для кого непотрібний ні для кого ...вбитий... (2 Comments |Comment on this)
Tuesday, May 16th, 2006
3:19 pm	...перетворення та трасформації... бачиш людину... взагалі, коли ти її спершу побачив, ще й не почав навіть розмовляти з нею, вона для тебе стороння... ніхто! проходить час. обмін словами фразами... потім емоціями. оцінка - хто вона (хто ти для неї) знов слова фрази емоції тиша (вона потрібна для осмислення) знов оцінка відносини перетворюються трансофрмуються з цього моменту ви вже не дві сторонні людини вона для тебе вже щось ти для неї щось (Comment on this)
Monday, May 15th, 2006
3:25 pm	...понеділок... з самого ранку... прокинувся з самого початку склалося враження (відчуття) що сьогодні день буде дурний/невірний/хибний. я не відчував сам себе... все що мене оточую не існувало... було просто його відораженні у меня в очах, та навіть не було відображенні оточуючого у мене в голові. просто прокинувся. терпіти не можу таке відчуття. пустота. (Comment on this)